хм..останнім часом почала я замислюватися над своїми життєвими цілями...точніше, їх відсутністю...
От зараз я собі вчуся, час від часу беру участь в якихось двіженіях...і все. Далекоглядністю і не пахне. А найстрашніше те, що просто впадло. Переконуюсь, що лінь - один з найгірших гріхів. Якби не вона - можна було б звернути гори...але знову ж таки - для чого їх звертати? причиною ліні є, можливо і розчарування...скільки б зусиль не докладали - все марно, нічого не змінююється на краще в глобальних масштабах. А час іде. От ще два роки - і я закінчу бакалаврат, потім - хто його знає, куди подітися...Треба заробляти, треба самостверджуватись, треба Україну розбудовувати, а як, холєра ясна, це робити, коли не бачиш перспектив???
От тепер сиджу і думаю, в якому напрямку вигрібати? і чи вигрібати взагалі. А може просто пливти за течією, дотримуюючись своїх поглядів і ідеалів - а там, може щось і зміниться...
Оце дилема, га?