это просто феерия, нах!

я за последние пару лет видел немало админок. плохих и очень плохих. хороших пока не видел - в лучшем случае все неудобства просто получалось свести к минимуму. вообще удобный веб-интерфейс это почти мистика )

но вот появляется парниша, гордо называющий себя веп-дезигнером, гордо заявляет про уникальную ("нет-нет-нет, это не жумалаааа") цмс-ку и загребает дохуя бабла. мне пофиг, бабло не моё, но уникальность настораживает, посему я сразу оговариваю что нужно со мной уточнить тонкости работы админки.
а потом случается эпидемия и сайт и админку сдают под шумок шефу, который нихрена не контролирует качество продукта.

как результат - сегодня у меня полный ахуй.

не, ну я правда думаю что мои одногрупники, у которых-то и компов дома небыло до 3 курса, написали бы лучше.

админка не то что криво работает - она вообще не работает. количество телодвижений, нужных чтоб её завести, настолько велика что впору думать о написании своих скриптов. какого нибудь своего симеджика. про то что у нее внутри - я лучше помолчу.

понятно что теперь нужно грамотно шефу пояснить что нам слили кал, что нужно все переделывать и что дохуя бабла - нифига не залог качества.

вот только какого черта я должен нервничать и думать про такие вещи...

з.ы. ну и да, после этой пародии нелюбимый мной интерфейс жж становится пределом мечтаний...

Мне вельмі імпануе сітуацыя ў літоўскай навуцы. Вядома, там таксама ёсць свае плыні і нават пэўная варажнеча, асабліва сярод амбітных даследчыкаў. Але асабіста ў мяне такое ўражанне, што ў Літве любая ідэя, гіпотэза, тэорыя не знікае бясследна, але адкладаецца ў скарбонку нацыянальнай ідэнтычнасці. Яскравы прыклад - разуменне ВКЛ як Імперыі. У 2003 г. светлай памяці Гінтарас Бераснявічус напісаў досыць правакатыўнае эсэ пра Літву-імперыю. А у канцы гэтага года пабачыць свет дыхтоўнае гістарычна-сацыялагічнае даследванне імперскай сутнасці ВКЛ ад вельмі аўтарытэтнага навукоўца - Зянонаса Норкуса. Але ў Беларусі не тое што гэтая тэма, а літоўскі чыннік агулам выклікае проста незразумела-агрэсіўную рэакцыю з боку прадстаўнікоў "русінскай" плыні. Напэўна, гэта неўроз праз адчуванне ўнутранай няўпэўненасці і нягегласці, своеасаблівая спроба кампенсацыі ды вызвалення ад сцені падсвядомага.

или чем отвлекались от работы в средневековье

на полях латинской рукописи IX в., содержащей комментарий Кассиодора на Псалтирь, встречаются разного рода бытовые фразы на ирландском языке:

Сегодня холодно

Это естественно, сейчас зима

Свет тусклый

Пора немного поработать

Да уж, этот пергамен слишком толст

По-моему, этот пергамен тонок

Мне что-то скучно сегодня, не знаю, что со мной

а на Руси писцы уже тогда имели свою специфику

( ох! )

Так, вболівала я в суботу за Фагота з Женькою. Хороші люде і гарно танцюють. Гончаров і Токар, можливо, танцюють краще, і Гончаров – дуже навіть милий, а ось Токар – істеричка і взагалі недоброзичлива людина, тобто ця недоброзичливість у неї якась абсолютно інфантильна: неначе за плечем у дівоньки стоїть бабуся, яка водила її на дитячий майданчик і в танцювальний гурток... і диктувала, як треба поводитися. «Дай дєвачкє ігрушку... ізвінісь пєрєд мальчіком...» А якщо не хотілося давати іграшку? Якщо не хотілося просити вибачення? Головне – не натаскати людину, а переконати. Гарадскіє бабушкі переважно натаскують. Отож таке враження, що Токар всю дорогу дуже хотілося закатати відверту істерику, а за плечем стояла строгая ненависна бабушка.( Далі )

Только люди могут додуматься поклоняться НАРИСОВАННОЙ МУЛЬТИПЛИКАЦИОННОЙ мыши! Это смешно очень! Я этого не понимаю. Для вашего вида предлагаю СВЯЩЕННОЕ ГАЙКОПИСАНИЕ..."

и не поймёшь, дурачок...

как будто поклоняться нарисованной мыши более смешно, чем поклоняться нарисованному человеку

хорошо обыграл это Пелевин в последней книге... "принял бы князь религию с иконами, изображающими гермафродита с кошачьей головой - молились бы, как миленькие"... это точно... на Иодалбаофа намёк, хехе

к теургии надобно иметь вкус... вот Мур со своим Гликоном - на уровне Ямвлиха, вполне...

( Се, стою у двери и стучу )

Интервью с начальником ГАИ. Два самых интересных момента:

– С недавнего времени сдать экзамен на права стало сложнее: в классе во время сдачи сидит представитель департамента ГАИ...Этот эксперимент уже дал результаты?
– Да, если раньше у нас получали права 70% сдающих, то сейчас с экзаменами справляются только 29%. Ну не может быть, чтобы вчера были все умные, а сегодня все резко стали дураками!

С "пользователями" такого действительно не может быть - это только с чиновниками нашими такое получается: на первый взгляд умный, а как копнешь - дурак дураком. 29% сдавших - это не 29% отличников на курсах, это 29% счастливчиков, которым попались билеты без двойной трактовки. Так что всё, чего они достигнут - взятки просто станут больше и всё.

– Какими еще новациями порадует водителей ГАИ в ближайшее время?
– Начнем реально за ремни штрафовать. В этом году удалось снизить количество погибших в ДТП с 9,5 до 5,5 тысяч человек. Конечно, до нуля мы не дойдем. Единственное, что мы можем еще сделать – требовать от водителей следить за безопасностью. Если бы те, кто погиб во время ДТП, были пристегнуты, треть точно остались бы живы. Будем штрафовать также за разговоры по мобильному. В прошлом году мы дали команду не педалировать этот вопрос, чтобы резко людей не шокировать, но постепенно будем и за это начинать штрафовать.

А вот это давно пора. После года, проведённого за рулём ежедневно, на первое место в списке тех, кто меня больше всего бесит на дороге, я бы поставил уродов, которые одновременно едут и базарят по мобиле. Причём, что больше всего удивляет, я таких вижу чаще не на "ланосах" и даже не на "опелях", а на "лексусах" - у них, видно, дел побольше и им звонят чаще. Недавно вот в меня чуть не въехал придурок на Мерседесе "брабусе", который "кубик" - уникал и гений: правой рукой он держал за колено тёлку на соседнем сиденье, левой стряхивал в окно сигарету. Я никак не могу понять этого идиотизма - когда у человека находится сотня штук баксов на автомобиль, но нет триста гривен на гарнитуру. В результате если кто-то едет без "поворотов", "тормозит" при старте со светофора, ползет в крайнем левом или среднем ряду со скоростью 40 км/час - даю девять из десяти, что он в этот момент треплется по телефону. "Повбивав би...", как говорит анекдот.

На втором месте те, кто паркуются даже не как идиоты, а как наглые эгоистичные кретины. К примеру занимая правый ряд, хотя в десяти метрах есть заезд в стоянку-карман или во двор. Или на остановках. Или в полосах разгона-торможения. Или сразу возле перекрёстков, так что поворачивая приходится выходить сразу во второй ряд. Так и хочется выйти с гвоздём и оставить "послание".

программа, делающая из случайных строк твоего дневника хокку

решил попробовать

просто бюргерська корпорація.
крестьянской войны как я понял.
я понял

улыбался, но когда увидал эти строки - волоски на затылке стали дыбом. все сны и медитации... все предчувствия

если ты понял - не надо обманываться

ну что ж... немного перефразируя Неистового: верь в богов и держи порох сухим

що для мене, є дуже складним процесом порушення закону. сама лише можливість щось украсти - пердбачає значні моральні страждання, та зрештою, повну відмову від думок на дану тему. я нікол ине крав келихів у барах, книг у бібліотеках, нерпигадую коли їхав не оплачуючи за проїзд.
я знаю, що бля багатьох людей маленький злочин, як от неоплата чи кража келиха - річ цілком буденна і тривіальна, проте для мене залишається загадкою причина таких дій. навіщо ти це робиш, - я часом запитую. та відповіді не вражають - хтось збирає колекцію спижджених келихів, комусь подобається відчуття азарту та небезпеки, хтось таким чином "карає" власників закладу чи офіціантів за те, що йог оякось не так обслужили, а хтось через те, що не хоче купувати, йому простіше вкарсти.
я ж повстійно ставлячи сеюе на місце ошуканого, - намагаюсе переконати потенційног опорушника, що нічог окраси не варто, що у тому ніц доброго немає. проте рідко коли таке вдається. кожен думає сам за себе. як і я.

Міська рада Бобринця (Кіровоградська область) вирішила поставити памятник Л. Троцькому. Тіпа земляку який достойний того щоб його так уважили... Отака в нас Україна

решту можна пошукати на http://malen6ka.ucoz.ua/

отут два конкурси. http://community.livejournal.com/mobilizacija/
чому б вам не ззяти участь

а на dirty.ru почему-то транслируют "Лебединое озеро".

пс. нажмите на телевизор и увидите полноценный спектакль.

Fortuna bella Rutenica

Саме так дослівно перекладаться з латини назва малюнка. Малюнок: художник Ю. Логвин (с)
Оцифрування: osokor_ua Основні алегорії (боротьба за владу, вибори, різні лики фортуни козакам і селянам) видно неозброєним оком.
Якщо тут є люди з фантазією, то можете запропонувати будь-які свої версії тлумачення.

Мені наприклад, спали на думку такі:
1) Пасіонаріїв більше ніж гречкосіїв. Отож, між першими розгорнулась боротьба за панування над останніми.
2) Бідні співають та сміються, багаті за владу б'ються.
3) Смерть роздає свої дари: бідним кінець від голоду та хвороб, багатим - від воєн та взаємознищення.
4) У "еліті" йде боротьба за владу. "Пересічні" дивляться на це видовище.
5) Прибулиця з інопланетної цивілізації швидко зорієнтувалась у ситуації. Одним - із грошима клунки, іншим - об'їдків "дарунки".
osokor_ua

Людина тижня - генерал Шарль де Голль.

«Люди, по суті, можуть обійтися без управління не більше, ніж без їжі, питва і сну. Ці політичні тварини потребують організації, тобто порядку і вождів ».

16 листопада
День народження фігуристки Баюл, імператора Тиберія, воєначальника Колчака (135 років), історика Бантиш-Каменського, письменника Сарамаго, блюзмена Хенді, режисера Чіміно, плавця Попова, футболістів Скоулза й Хаана, співаків Малініна й Галаніна, композитора Корнелюка, скрипаля Крейцера, фашиста Мослі, військового злочинця Меншикова, сценариста Ердмана, сценариста-енкаведиста Маклярського (100 років), журналіста Боровика-ст. (80 років), хокеїста Якушева та Всесвітньої ради миру.
В Україні - День працівників радіо, телебачення та зв'язку (85-та річниця початку радіомовлення).
В Естонії – День відродження. В Ісландії – День мови.
Міжнародний день толерантності (ЮНЕСКО).

17 листопада
День народження акторок Марсо і Писанки, режисерів Скорсезе і Пир'єва, акторів Де Віто і Щепкіна, коментатора Махарадзе, підприємця Бакая, маршала Монтгомері, імператора Веспассіана, поетеси Неріс, математика Мебіуса, фігуриста Урманова, хокеїста Марука, письменника Кокотюхи, письменниці Андрухович і Харківського університету (205 років).
Міжнародний день студентів.
У Чехії - День боротьби за свободу й демократію. В Азербайджані - День національного відродження.

18 листопада
День народження політика Левицького, більшовика Косіора (120 років), режисера Рязанова, винахідника Дагера, лікаря Дауна, царя Грузії Іраклія ІІ, футболіста й тренера Бєскова, футболістів Кіпіані, Шмейхеля, Ковачевича і Горлуковича, співачки Лір, співаків Балларда і Муромова, науковця Кістяківського, льотчика Водоп'янова (110 років), композитора й дипломата Педеревського, соціолога Геллапа, астронавта Шепарда, актора Уїлсона й акторки Уїлсон („Нікіти”), письменників Лазуткіна й Цілик.
У Латвії - День незалежності.
Національний день Оману (день народження султана Кабуса ібн Саїда, 1940 р.).
День народної скорботи в Німеччині.

19 листопада
День народження політика Індіри Ганді, акторок Фостер, Райан та Озоліні, науковця Ломоносова, шахіста Капабланки, всесоюзного старости Калініна, політика Катеринчука, мореплавця Крузенштерна, футболістів Блана й Іванова, топ-моделі Вербової, телевізійників Кінга й Терненра, автопромисловця Шкоди, короля Карла І Стюарта, філософа Авенаріуса, балетмейтсера Мессерера, кінодраматурга Брагінського, легкоатлетки Діверс, художника Веронезе, співачки Хази, модельєра Кляйна та Тевтонського ордену.
Національний день Монако (річниця коронації князя).
В Україні – День працівників гідрометеорологічної служби.
У Малі – День визволення. У Пуерто-Ріко – День відкриття. У Росії – День ракетних військ і артилерії.
Міжнародний день філософії й Міжнародний день відмови від куріння (обидва - третій четвер листопада).
Міжнародний день туалетів.
Річниця польоту в космос Леоніда Каденюка – першого космонавта незалежної України.

20 листопада
День народження акторів Баталова й Ульянова, балерини Плісецької, патріарха РПЦ Кирила, астронома Хаббла, письменниць Лагерлеф і Гіппіус, акторок Дерек і Гольданської, політиків Зварича, Церетелі й Роберта Кеннеді, фельдмаршала Кессельрінга, генерала Драгомирова, рокера Уолта, співака Дідика, хокеїста Савенка, Windows 1.0 та Комуністичного інтернаціоналу молоді.
У Мексиці - День революції. У Великій Британії - День весілля королеви Єлизавети II, офіційний день прапора. У В'єтнамі - День учителя.
День індустріалізації Африки.
Міжнародний день дітей (ЮНІСЕФ).
Річниця проголошення ІІІ Універсалу Центральної Ради.

21 листопада
День народження письменника Мольєра, співачки Бйорк, політика Суслова, художників Магріта і Якутовича, співака й композитора Френкеля, актора Глузського, акторок Хоун і Носової, актора Голубовича, режисера Някрошюса, фігуриста Карпоносова, боксера Туа, легкоатлета Багача, футболіста Наваса й фонографа.
У Боснії та Герцеговині - День загального договору про мир. У Росії - День працівника податкових органів і День бухгалтера.
Всесвітній день телебачення (проголошений Генасамблеєю ООН на честь Першого всесвітнього телевізійного форуму, що відбувся в штаб-квартирі ООН у 1996 р.).
Всесвітній день вітань (відзначається з 1973 р. Ідея його проведення зародилася у братів Майкла і Брайана Маккормак з американського штату Небраска як реакція на посилення міжнародної напруженості).
Річниця розстрілу більшовиками вояків Армії УНР під Базаром.

22 листопада
День народження генерала де Голля, радянського ката Кагановича, лексикографа Даля, письменників Жида і Пелевіна, поетів-піснярів Добронравова й Поперечного, співачки Овсієнко, акторок Йоханссон і Кертіс, тенісистки Кінг, тенісиста Беккера, журналіста Шустера, футбольного підприємця Ігоря Суркіса, тренера Скали, фігуристки Бєлоусової, легкоатлетки Тобіас, організатора першої турфірми Кука, авіаконструктора Міля, промисловця Ландика, комуніста Полліта, футболіста Андраде, співака Салтикова, автомобіля «Запорожець» і НХЛ.
В Україні - День свободи (початок Помаранчевої революції, з чим усіх вітаємо).
У Лівані - День незалежності.
В Азербайджані - День працівників юстиції. У Вірменії - День банківського працівника.
Річниця розстрілу більшовиками вояків Армії УНР під Базаром.
Річниця вбивства президента США Джона Кеннеді.
Річниця початку революції троянд у Грузії.

Мы вярнуліся. Жывыя і здаровыя :) Імпрэза атрымалася, быў вельмі вялікі попыт на нашую прадукцыю ды шчырае і прыязнае стаўленне да нашых ідэяў. Прыехалі нават прыхільнікі з Цвяры. Хаця не абыйшлося і без пары момантаў, праз якія ўсё магло сарвацца. Было нават уражанне, што чыясці злая воля хоча брутальна ўмяшацца ў хаду падзеяў. Прыгоды на аўто (даведаўся, што хабар маскоўскім мянтам у 500 даляраў гэта яшчэ па-божаскі), раптоўна стала млосна перад выступам. Але ўсе перашкоды былі адкінутыя ўласнай воляй і тымі, хто нас ахоўвае.

Масква - места жудаснае і велічнае адначасна. Як на мой споцям, там вельмі цяжка існаваць, але ёсць і шмат зручнага. Можаш знайсці ўсё, што толькі трэба. Вельмі развітая гарадская інфраструктура, асабліва прыемна цешыць культура кавярняў і рэстарацый: шмат густоўных месцаў з дужа выхаваным персаналам. У Менску з гэтым бяда. Кнігарні - асобная гаворка. Прыйшлося абмежавацца самым патрэбным, іначай прыехаў бы дадому з пустымі кішэнямі. Карацей, раз на год туды можна і варта едзіць :)

Вшыткы сте чули о том, же жыдове ужывают кырв хрістіанскіх младєнцев для приготуваня мацы. То иста правда. Коло єрусалимской мериі навет заінсталювали спецйяльний пристрій для єй отрыманя. Нібы фонтан, лем хто ж повірит! (здымка не єст моя, спер в тырнеті)

Ищы по темі од igor_torick:

Вчерашние туристы:
(в процессе кушания рыбы амнон, она же мушт, она же рыба св. Петра)
- скажите, а эту рыбу ловят в Мертвом море?

- скажите, а у вас тоже, как в Египте, когда поет муэдзин - все сразу молятся?
- ну мы же евреи?
- а кто евреи по вере?
- евреи же!
- а... я думала, православные!

- мы хотели бы тут в Иерусалиме сразу причастится.. Где Вы обычно причащаетесь?
- я еврей, мы не причащаемся!
- а разве евреи не причащаются???? Странно....


Сегодня, та же группа:

- скажите, а вот записочки в Стену Плача класть - куда во здравие, а куда за упокой?

- скажите, а евреи, когда молятся - крестятся?

я не знаю, аткуда ета народна творчість, я її нашла вапше в кантактє,
но ето прекрасно.
вот

раньше було лучче. раньше как було. іде дівчина спочатку на свіданіє під фонарьом або під памятнік пушкіну - стрічається з якимось студентом-поетом, там цвіти, під ручки трохи прошлись по мосту, листя ногами пошорхали і тіпа - я вас провожу, нінада, ну ладна тока до дверей, ну пока-пока, було пріятно з вамі провєсті вечір. а потім іде до хати і звонить йобарю, вже нормальному, якомусь васі, електрику чи бульдозеристу - і всьо у нєй окей, нідаобу нєма, навпаки - під час наступної зустрічі з поетом в неї вже очі палають диявольським вогнем (від спогадів про єблю з бульдозеристом) що поет (тонка душа) починає здогадуватись шо шота нє так і пише вірші: я з тобою гуляв з ранку до ночі, а ти поїблась з бульдозеристом! - ну шоь тіпа цього класичне. потім іде і стріляється чи повіситься десь. і нормально - тьолки жили по 90 років як Ліля Брік, а поетів зза них за 90 років штук вісімнадцять могло зострілитись - це називається 'санітари природи'.
а зараз шо? зараз все портіт гламур. зараз їбатись з електриком чи бульдозеристом щітається зазорним і негламурним. Тому тьолка спочатку йду до поета, а потім додому - і там сидить в жж і дрочить вмісто того шоб поїбатись з васєй. і вже вогню диявольського в неї в очах нема а тільки туга. і шо самоє главноє, поети зза цього наглєють і вже кажуть їй - хаха, бігаєш за мною, і пишуть стіхі: вона дрочить в жеже, а коли не дрочить, то бігає за мною, як на вірьовочкє! і не стріляється і не вішається, бо шо йому вішатись, коли він знаю, шо тьолка все одно з васєй не їбеться. і оттого поети плодяться і розмножаються як сарана. і вже скоро нікому буде працювать на бульдозері - всі будуть поети

(По-русски читать тут)
"Я економіст, я фінансист. Думаю, що я входжу до п'ятірки найкращих банкірів світу", - заявив нещодавно Ющенко.

Даремно він це. Захотілося йому, бачте, підкреслити, що він не лише Трипілля збирає і меморіали Голодомору встановлює.
На перший погляд, все правильно. Державою начебто має керувати ефективний менеджер, економіст, всім відомий своїми успіхами у бізнесі й управлінні.
Але хто у нашій державі найефективніші менеджери, коли, де і чому вони вчилися?



Всі вони "родом із 90-х": або крадії, які на момент розвалу були "при чомусь" і це "щось" украли, або відверті бандити - сотня один одного перестріляли, один цей залишився, пощастило.
Які зі своїх умінь і талантів, що допомогли їм тоді, ці люди принесуть у державну владу? Добре ще, якщо тільки навички підкупати суддів. А якщо уміння підсилати до опонента кілера? А вчасно здати спільників (зрадити однодумців)?
Їхній менталітет видно здалеку: Тимошенко, яку Ющенко нещодавно обізвав бомжем, задекларувала якісь смішні доходи і практично повну відсутність майна. Поводиться, як досвідчена бандитка: все майно записане на різних людей, щоб нічого конфіскувати не могли. Не боязка вона, але звичка - друга натура.

Державу, на мою думку, має очолювати людина, яка вказує нації напрям руху, у який сама вірить. Зараз, на даному етапі, цей напрям визначається формулою "Далі від Москви!". Всі решта (ті самі крадії і бандити, поки не підросло нове покоління цивілізованих менеджерів) мають працювати під його, Президента, керівництвом і наглядом.

Слушнi хокку на основi постiв ЖЖ. Ось, що в мене вийшло:



Побачено в angizij